У вівторок 28 жовтня, в спортивному залі Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького відбулися змагання серед вищих навчальних закладів! Змагання проводились на праву руку у таких вагових категоріях: 55, 60, 65, 70, 75, 80, 85, 90, 100, +100кг. Слід зазначити, що це не перше змагання, а традиційне щорічне спортивне свято та змога для усього студентства відчути благородний дух здорового суперництва.
Здавалося б за стільки років проведення змагань та щоразу зростаючого інтересу молоді до цього виду спорту, мало б спонукати організаторів даного заходу всіляко розвивати та вдосконалювати організацію проведення змагань для задоволення зростаючої зацікавленості спортсменів.
Натомість спостерігається процес протилежний бажаному. З року в рік йде деградація не тільки в організаційному процесі, а й в самому ставленні організаційної групи до змагань. Але про все поступово...
Місце проведення. Традиційно, місцем проведення універсіади став спортзал медичного університету. Хочеться зауважити, що зал не пристосований до такого роду дійства, зважаючи на особливості проведення змагань з армрестлінгу. Для цього краще б підійшов актовий зал. Це б забезпечило місця для сидіння учасників змагань, що чекають своїх поєдинків, та глядачів, що прийшли по вболівати за представників своїх навчальних закладів. Зважаючи на тривалість змагань (4годин) це б значно додало комфорту і не змушувало б усіх товпитись в намаганні розгледіти поєдинки, чи очікуванні своєї черги.
Суддівство – кричущо непрофесійне!! Дивує поведінка суддів «професійність» яких почала викликати сумніви навіть в новачків цього спорту, що зазвичай не дуже орієнтуються в усіх тонкощах рукоборства, тому покладались на суддівську компетентність. Для прикладу, поєдинок за одного спортсмена котрий практично виграв в свого суперника, проте його манера боротьби невиправдано трактувалась суддями як небезпечне положення за що він отримав два попередження, що згідно правил трактується як поразка. На слушне зауваження незацікавленої сторони суддя відреагував повною апатією та незацікавленістю в справедливому суддівстві. Також суддями були поставлені під сумнів правила затверджені федерацією армспорту України. Всі свої подальші дії виправдовувались наявністю власних правил. Не додала слави суддівській колегії і плутанини з веденням протоколів змагань. І на загал від суддів можна було почути фрази на кшталт: «та нафіга воно нада», «ну вас … я пішов курити» і інші.
Загальна організація – для галочки!! Ніякої зацікавленості в якісному проведенні змагань чи результаті з боку організаторів не виявлялось. Всі їхні дії спрямовані були на те щоб якнайшвидше відбути змагання і з почуттям «виконаного» обов’язку забути про них, як неприємний сон аж до наступного року. Для цього спортсменам абияк давали команди до боротьби (без правильного виставляння рук) і щедро «приправляли» свої суддівство безпідставними фолами коли їм на це звертали увагу. Також цього року багатьом спортсменам які заявились на змагання присуджено поразки по причині їх відсутності в момент поєдинку. Може це тому що вони не витримали психологічного навантаження і відмовились від поєдинків, а може тому, що в загальній тисняві і гаморі натовпу глядачів, вони не почули (в суддівської колегії не було мікрофона, а голосові зв’язки вони вирішили не надривати) коли їхні прізвища оголошувались.
Нагородження. Ну як тут не згадати про найприємнішу частину змагань – про нагородження переможців? Так ось – його НЕ БУЛО!! Ні медалей, ні грамот, ні самого процесу нагородження.
Отже, підбиваючи підсумки, можна зробити висновки про повну не функціональність даного організаційного комітету. Так далі тривати не може. Куди дивляться органи контролю, такі як спорткомітет і інші спортивні громадські організації? Слід пам’ятати, що майстрами спорту не народжуються, ними стають в процесі важкої дисциплінованої праці над собою і спорт починається не на міжнародних спортивних аренах, а на такому місцевому аматорському рівні.
Необхідно змінити ставлення до молодого покоління спортсменів і приділяти належну увагу в заохочені їх до фізкультури і спорту, якщо в подальшому ми хочемо бачити сильну і здорову націю.
| 
